№1
Вічна пам’ять.
№2
Горе наше не зміряти,
І сльозами не змити.
Ми тебе (Вас), як живого,
Будем вічно любити.
№3
Осиротіла наша хата,
Нема тебе, твоїх очей.
Ніхто до нас тебе не верне,
Хоч ми і плачем кожен день.
№4
Спустіться тихо на коліна
І сумно голову схиліть.
Прийдіть до мене на могилу,
Із світу звістку принесіть.
№5
Твій вічний сон –
наш вічний сум.
№6
Тому, хто дорогим був при житті,
Від тих, хто пам’ятає і сумує.
№7
Ти в інший світ пішов так рано,
Лиш тільки пам’ять про тебе жива.
І вся наша туга і вся наша рана
Не поміщається в прості слова.
№8
Пам’ятаємо,
Любимо,
Сумуємо…
№9
Нехай вітер тебе заколише,
Ніжну пісню співають пташки.
Спи спокійно – ми будем молитись
За спасіння твоєї душі.
№10
Ми дуже любимо тебе, наш сину.
І вічно в небеснім царстві ти живи.
Колись у вічності зустрінемось з тобою,
Лиш це одне вгамовує наш біль.
№11
Так рано пішов ти, залишивши нас,
Забравши і щастя і радість з собою.
Пробач же нам, рідний, наш любий, навік,
Що ми не змогли доглядіть за тобою.
№12
Для всього свій час і година своя,
Кожній справі під небом:
Час родитися і час помирати.
№13
Зіронько наша ясна, ти у житті був прекрасним,
І хоч доля роками тебе обділила,
Для нас ти завжди будеш
Ніжним, добрим, ласкавим, малим.
№14
Пройдуть роки, спливуть тумани,
Над світом знов зійде зоря.
Та не зітруться тії рани,
Що принесла нам смерть твоя.
№15
Душа не винесла тяжкої втрати,
За внучкою у вічність відійшла.
Ми будемо Вас завжди пам’ятати,
Рідненька наша мамо і бабуню дорога.
№16
Зупинись, прохожий, пом’яни мій прах.
Бо я вже удома, а ти ще в гостях.
№17
Як хочеться почути слово “тату”.
І відгукнутись: “Діточки, я тут ”.
№18
Ой тату, тату! Словами не висловити,
Сльозами не виплакати нашу щиру і палку печаль.
№19
Як швидко день за днем летить,
Життя мов хвиля пробіжить.
Турботам всім прийде кінець,
Покличе у вічність нас Творець.
№20
Нехай проходять дні та роки,
А серце все болить за вами.
Ми голови схиляємо в журбі,
Земля вам пухом, тату й мамо.
№21
Той день, коли твій погляд згас,
І серце перестало битись,
Став найстрашнішим днем для нас,
І ми не можем з цим змиритись.
№22
Пішов від нас ти дуже рано,
Ніхто не зміг тебе спасти.
На серці в нас глибока рана,
Поки живі ми – з нами ти.
№23
Немає вас, тату, та досі зігріті
Ми вашого серця незгасним теплом.
№24
Найдорожчій, єдиній, найріднішій людині,
Що подарувала нам життя,
Це Вам, наша мамо, цей дарунок останній.
Ви в наших серцях вічно жива.
№25
Спіть спокійно, рідний тату,
В темній хаті в далині.
Нехай шум дубів зелених
Не тривожить ваші сни.
№26
Вже не прийдеш, як то колись,
Так звично – жвавою ходою.
На юній грані час спинивсь,
Сумують рідні за тобою.
№27
Тобі, наша люба, кохана, рідненька.
Від тих, хто тебе любить, пам’ятає, сумує.
№28
Наші душі болять, а серця наші плачуть.
№29
В той день, коли Ісуса розпинали,
Коли за нас страждав він на хресті.
Твої, синочку, муки закінчились,
В земному тимчасовому житті.
№30
Пішов від нас ти у вічний спочинок,
У самому розквіті життя.
Пішов ти у вічність, де прийом гостинний,
У висоти неба голубого, до Отця.
№31
Недолюбив ти, недомріяв,
Не оцінив красу життя.
Єдиний сину, – гордість і надія,
Чому назад немає вороття?
№32
Тебе ніколи не забудем,
Стискає душі наші жаль.
Ти радість всю забрав з собою,
Залишив нам одну печаль.
№33
Є сила, що може забрати з життя,
а з пам’яті рідних – ніколи.
№34
Минають дні, минуть і роки,
А ти не приходиш до нас.
Сину, наш сину, люба дитино,
Забрала тебе страшна домовина.
Тебе ми чекаємо ночі і дні,
Прийди на хвилину, хоча б уві сні.
№35
Біль серце стискає, плаче гірко душа.
Більшого горя немає, як втрата твого життя.
№36
О земле! Не тяготи його собою,
Він так любив життя і дорожив тобою.
Завчасно сонечко його зайшло,
Як мати й батько, дай йому своє тепло.
№37
Ти був для нас неначе пташка,
І щебетав, як соловей.
Без тебе жити сумно й важко
І серце плаче ніч і день.
№38
Синочку мій, стежинку я до тебе протоптала,
Гіркими сльозами її я поливала.
Синочку, як сильно тебе я любила.
Та вберегти тебе я не змогла.
№39
Сон страшний ясні очі закрив
І вуста вже не вимовлять й слова.
Вірить я не хотів, що не стало тебе,
Твоєї ласки, тепла і любові.
№40
Хай тихо скотиться сльоза,
За те, що ти колись була.
За руки невтомні з мозолями,
Тепло душі і ніжне серце мами.
З великим сумом і думками,
Ми завжди з Вами.
№41
Твій образ в серці буде жити вічно,
Його не зможе стерти вічний час.
Ніколи, рідна, тебе не зможем ми забути,
Ти так нежданно відійшла від нас.
№42
Як птах ти, сину, в небо полетів…
Без тебе, рідний, світ нам похмурів,
Без тебе, сонечко, так важко жити,
Тебе ми вічно будемо любити…
№43
Спасибі за невтомні руки золоті,
За мудрість, доброту, безсонні ночі.
Усіх нас в неспокійному житті
Оберігають рідні ваші очі.
№44
Дорогий(а) наш(а) …..
Сумно нам без тебе.
Ти до нас не прийдеш,
Тільки ми до тебе.
№45
Вічний спокій душі твоїй, сестричко.
Пам’ять про тебе священна для нас.
№46
Глибокий сум і вічна пам’ять
Назавжди залишаться з нами.
№47
Безмежне горе, страждання, печаль,
Тяжка розлука, жорстока, невблаганна смерть,
Мов серце вирвала з грудей
Єдиного синочка, чоловіка, татка, внука.
№48
Ви свого не досягли ще поля,
Добра багато людям ще зробити могли,
Та гірко посміхалась Вам доля,
І ви так рано спочивати лягли.
№49
Довше прожити на думці було.
І може прожив би, та сонце зайшло.
№50
Померли Ви, наша матусю,
В самому розквіті життя.
І в серці нашому навіки,
Вам вже не буде вороття.
№51
Тернисту дорогу без долі і щастя,
Пройшли ви на нашій землі.
Тож вічную радість і небо любові
Хай Бог милосердний дарує вам всім.
№52
Життя дається,
щоб його сповна прожити,
а довелось тобі (Вам)
в могилі цій спочити.
№53
Вічні небеса Бог дарує нам,
З вірою в Христа будем жити там.
Після днів земних, після днів сумних
З радістю ввійдемо до небес святих.
№54
Не віриться, але насправді сталось,
Нема тебе, а навкруги краса.
Життя зі скелі каменем зірвалось,
І чорним маревом покрились небеса.
№55
Чому так рано обрій твій погас?
І так раптово ти пішла від нас.
Та доки будем ми на світі жити,
Не згасне пам’ять, не зів’януть квіти.
№56
Обірвалась, замовкла струна,
Лиш тремтять недоспівані звуки.
Є у небі країна свята,
Де не буде печалі й розлуки.
№57
Болить душа і сльози ллються,
Стражданню нашому нема кінця.
Вас вже в життя не вернути.
Бо сил таких у нас нема.
№58
Вогонь життя раптово згас,
Печаль і смуток серце ранить.
Низький уклін тобі від нас
І вічна пам’ять.
№59
Той день, коли твій погляд згас,
І серце перестало битись,
Став найстрашнішим днем для нас,
І ми не зможем з ним змиритись.
№60
Ми стежку до вас протоптали,
Сльозами її полили.
Ми всі вас дуже любили,
Однак вберегти не змогли.
№61
Не забудемо тебе (Вас) ми ніколи,
Пам’ять вічна у наших серцях.
Але важко і гірко до болю,
Що тебе (Вас) вже нема поміж нас.
№62
Такого щирого, простого,
Такого рідного, як ти,
Такого доброго нам сина,
Ніколи більше не знайти.
№63
Немає стільки крапель в морі,
І степ немає стільки роз,
Щоб виплакати наше горе,
Рясним дощем пекучих сльоз.
№64
Трагічна була ця хвилина,
Годинник життя зупинився.
Це зупинилося серце сина.
О світе темний, сколихнися.
№65
Вибачайте мені, всі живущі,
Тихим словом мене пом’яніть.
Сіллю, хлібом вгощаю насущним,
На могилі моїй розділіть.
№66
Тим журавлям немає чого журитись,
Старий вожак додому приведе.
А от мені вже буде тільки снитись
І молодість, і літо золоте.
№67
Ти так любив життя,
Та довго не прожив.
Лиш невимовний сум
Навіки нам лишив.
№68
Нехай тебе, мій сину, зігріває
Сонечко вдень, а місяць вночі.
Спи спокійно, наша дитино,
Вічна пам’ять тобі…
№69
Для тих, хто рідний був і дорогий.
Від тих, хто буде вічно пам’ятати.
№70
Навіки в серці і думках.
№71
Царице небесна, заступнице миру,
Ти матінку нашу благодаттю покрий.
№72
У світі цім ми всі мандрівники.
Життя дочасне, вічність безконечна.